Вперше Есмань згадується в царській грамоті від 1615 року, на той час село належало Мовчанському монастирю. Невдовзі (в 1618) згідно з Деулінським перемир’ям воно відійшло до Польщі і належало польському шляхтичу А. Огницькому. Пізніше ввійшло до Глухівської сотні.
Після ліквідації полкового устрою у 1782 році село стало центром волості у складі Глухівського повіту Новгород-Сіверського намісництва, а з 1795 року — Глухівського повіту Малоросійської губернії.
З 7 березня 1923 року — центр Есманського району Новгород-Сіверської округи.
15 вересня 1930 року Есманський район розформований з віднесенням території до складу Глухівського району.
17 лютого 1935 року увійшло до утвореного знову Есманського району з центром у селі Червоне (Янівка) в складі Чернігівської області, який 31 серпня 1935 був перейменований на Червоний район.
29 вересня 1941 року село було окуповано гітлерівцями, а через два дні й увесь Червоний район. Того ж року бійцями й офіцерами радянської армії, що потрапили в оточення, тут було організовано другий партизанський загін під командуванням старшого лейтенанта Леоніда Яковича Іванова. 22 грудня 1941 року невеликі загони об’єднались в один, що став називатись партизанським загоном Червоного району.
31 серпня 1943 року підрозділами 9-го танкового корпусу під командуванням генерал-майора Г. С. Рудченка було звільнено Есмань з-під німецької окупації.
1957 року Есмань було перейменовано на Червоне.
30 грудня 1962 Червоний район розформований, село Червоне перейшло до складу Глухівського району.
1968 року віднесено до категорії селищ міського типу.
19 травня 2016 року відновлено історичну назву.
